Сторінка психолога та соціального педагога КЗ "Кам'яноярузького ліцею"

Добрий день! Ми знову з вами. Сьогодні ми хочемо вам запропонувати ігри на розвиток уваги та пам'яті. Вони будуть корисні всім незалежно від віку. Можете навіть позмагатись із друзями або рідними на швидкість.  Бажаємо гарного дня!

  Доброго дня!  Сьогодні ми з вами поміркуємо на тему: "Як дозволити собі відпочивати та відчувати радість під час війни". Тож читаємо, обмірковуємо та застосовуємо! Всього найкращого!👌👍😊

Вітаємо!         Сьогодні ми торкнемося зовсім інших наших проявів емоцій  - агресії. Цей прояв також є нормальною реакцією для нас, якщо ми зазхнали стресу. Нам важливо зрозуміти та сприйняти, що емоція – це сигнал нашого мозку на те, що відбувається. Зараз агресивні прояви закономірні. Сама війна – надагресія. Наша з вами злість  важлива. Злість така ж важлива, як і радість та сум. Від того, що ми відчуваємо емоцію, – ми не добрі та не погані. Якщо ти злишся – ти не злий. Ти людина, яка зараз злиться. Іноді, коли агресивність дуже сильна, ми уявляємо, як би все зруйнували, як би когось вдарили або завдали шкоди. Зараз ми маємо право ненавидіти та злитися. Але ми створені не тільки з ненависті та злості ! Ми вміємо кохати, робити добрі вчинки, співчувати та допомогати один одному! Пам'ятаємо про це!  Розглянемо вправи, які допоможуть нам стабілізувати наш стан та повернути гарний настрій. Тож давайте пограємо та потренуємось! Гарного Вам настрою! ...

Вітаємо, друзі! Сьогодні наші вправи дуже легкі, проте дієві. У вирії подій і новин важко завжди залишатись спокійним і зосередженим. Важко налаштуватись на отримання нових знань та виконання вправ буває й, зокрема, через тревогу в середині, особливо коли лунають гучні постріли чи вибухи. Тому пізнаємо та застосовуємо.  

Доброго дня! Сподіваємося вам сподобалися тактильні ігри. Тож ми пропонуємо вам ще цікавинок, як не тільки розважити, а й заспокоїти дитину. Бережіть себе! ІГРИ ДЛЯ ЗНЯТТЯ СТРЕСУ В ДІТЕЙ, ч.2 Видихнути хмару – уявити, що вдихнули хмару й видихнути її зі звуком, можна з грозою та блискавкою (розкриваємо руки, показуючи, який розмір хмари ми вдихаємо, а на видиху видаємо звук та зводимо руки, «зменшуємо» розмір хмари, долоні наприкінці видиху з’єднуються, мов у хлопку. Можливо, супроводжуємо видих тупотінням ніг). Погода – обережно простукуємо подушечками пальців долоні чи тіло дитини, своїми доторками відіграючи спочатку м’які доторки, немов дитину гладять сонечко й легкий вітер (йдемо-стукаємо повільно, м’якенько, тихо). Потім вітер посилюється й починається дощ – йдемо швидше й тупотимо. Дощ посилюється – торкаємося сильніше, злива – простукуємо ще сильніше, гроза, ураган – ще сильніше, дмухаємо і кричимо. Вітер заспокоюється, дощ вщухає – поступово йдемо тихіше й повільніше. Закінчує...

 Доброго дня, гості нашого блогу! У науці давно відомий вплив тактильних відчуттів. Торкання можуть як збуджувати стан дитини, робити її більш енергійною, так і заспокоювати. Наразі, настороження та постійна увага організму на будь-які зміни є вкрай виснажливою, особливо для дітлахів молодшого шкільного віку та вихованців дитсадків. Пропонуємо вам розглянути наступні ігри-промовки з елементами масажу для заспокоєння дитини у момент стресу або просто перед сном.  Піклуйтесь про найрідніших та бережіть себе! ІГРИ ДЛЯ ЗНЯТТЯ СТРЕСУ В ДІТЕЙ, ч.1 Доброго ранку, носику! Доброго ранку, щічки! Доброго ранку, вушка! Доброго ранку шийко! Доброго ранку, плечики (тощо)! Торкаємося різних частин тіла, промовляючи слова (можливо, цілуючи). Треба пройтись усім тілом. Ліпка - розминати тіло, як тісто чи пластилін. Колобок - спочатку "засипати" борошна - пройтись легкими рухами по всьому тілу, потім, "налити" води - рухи, що гладять. Ліпимо тісто, а потім робимо колобок - дитина сид...

Добрий день!  Сьогодні ми хотіли би продовжити тему БЕЗПЕКИ, тому пропонуємо вашій увазі наступні поради: ЯКЩО В ДИТИНИ ІСТЕРИКА Істерика потребує берегів – нашої уваги, часто – наших рук та обіймів. «Нумо я візьму тебе на руки!» Проте також потрібно стабілізуватися самим: узяти в руку будь-яку річ, спертися на спинку стільця чи стіну, відчути зовнішню опору. Бути в контакті з дитиною. Не переривати контакт.  Якщо в дитини істерика, вона не чує наших умовлянь та нотацій. Назвати почуття дитини та надати підтримку. Ти злишся? Ти сумуєш? Зараз зовсім складно? Ти втомилась? Намагатись озвучити потребу дитини. Мені теж так хочеться додому. Якщо б я могла, я б для тебе…. Якщо дитина мала – припустимо перефокусувати увагу. Після того, як контакт відновлено, емоція усвідомлена – можна розпочинати раціональний діалог. Почати переказувати те, що було до початку істерики, і супровождувати в раціональних висновках та діях. В істерики є інерція – вона не може припинитися одразу ж. Обов’я...